Проведені батьківські збори у восьмому класі за темою "Депресивна поведінка дитини. Вікові особливості підлітків. " Метою проведеня батьківських зборів являється розглядання проблеми псевдодепресії через призму психології підлітка. Батьки ознайомились з правилами спілкування з дитиною у кризовій ситуаціїї та отримали наступні рекомендації:

Найскладнішим є вік 11-15 років (підлітковий). У цей період відбувається усвідомлення власної індивідуальності, відкриття "Я", поява життєвих планів, відбувається постійне вростання в різні сфери суспільного життя.

 Розвиток логічного мислення, здатності до теоретичних міркувань і самоаналізу.

 Нестійка емоційна сфера, її бурхливий розвиток. Для підлітків характерні різка зміна настроїв і переживань, підвищена збудливість, імпульсивність, надзвичайно великий діапазон полярних почуттів.

 Самоствердження своєї самостійності та індивідуальності, можливість виникнення конфліктних відносин з дорослими (батьки вважають дитину некерованим).

 Провідна діяльність спілкування з однолітками; підлітку властиві потреба в гідному положенні в колективі однолітків, прагнення уникнути ізоляції, прагнення обзавестися одним.

 Формування самооцінки, характеру.

 Формуються власні погляди, "почуття дорослості", протест проти всього підкреслено дитячого, відсутність авторитету віку, протест проти диктату дорослих.

 Схильність до ризику, агресивності, як прийомам самоствердження.

 Поява сексуальних потягів і інтересів.

 Формування свого «Я».

 Самоконтроль і планування діяльності ще утруднені.

У цей час посилюється значущість власних цінностей, хоча діти ще багато в чому піддаються зовнішнім впливам. У зв'язку з розвитком самосвідомості ускладнюється ставлення до себе. Якщо раніше підліток судив про себе категорично, досить прямолінійно, то тепер - більш тонко. З'являються невизначені, амбівалентні оціночні судження типу «Я не гірше, але й не краще за інших «У мене поганий характер, але він мене цілком влаштовує». У 8 класі зростає тривожність, пов'язана з самооцінкою. Завдяки швидкому росту і перебудові організму в підлітковому віці різко підвищується інтерес до своєї зовнішності. Формується новий образ фізичного «Я». Через його підвищену значущущість дитиною гостро переживаються всі вади зовнішності, дійсні та уявні. Непропорційність частин тіла, незручність рухів, неправильність рис обличчя, шкіра, втрачає дитячу чистоту, зайва вага або худорба - все засмучує, а іноді призводить до почуття неповноцінності, замкнутості, навіть неврозу. Відомі випадки нервової анорексії: дівчатка, прагнучи стати витонченими, дотримують строгу дієту, а потім зовсім відмовляються від їжі і доводять себе до повного фізичного виснаження.

Для того щоб старшокласник не віддалявся від дорослих, потрібно донести до нього свої побоювання у звичайній розмові, пояснити, що саме в поведінці дитини змушує вас турбуватися. Розкажіть дитині про те, що цікавило вас в його віці, про які упущені можливості ви шкодуєте, але зробіть це спокійно, не повчаючи і не дратуючись.

Добре орієнтуватися в явищах, що складають так звану молодіжну субкультуру, дуже важливо для дитини в цьому віці. Нерідко буває, що батьки вже заздалегідь впевнені: все, що займає підлітка, - суцільні дурниці. Тільки придивившись і, звичайно, згадавши власні отрочні роки, дорослий може зрозуміти, що для впевненості в собі дитині необхідно знати, чим живуть його однолітки.

Якщо той стиль в одязі або в макіяжі, який вибрала ваша дитина, не подобається вам, ні в якому разі не можна його лаяти, забороняти йому так одягатися чи насміхатися над ним. Поговоріть, поясніть, що вам здається невідповідним, і запропонуєте, що саме і як змінити. 

Відносини з оточуючими - найбільш важлива сторона життя підлітків. Якщо потреба у повноцінному спілкуванні зі значимим дорослим і однолітками не задовольняється, у дітей з'являються важкі наслідки. Ці переживання можуть бути пом'якшені і навіть абсолютно зжиті: розрив з одним чи конфлікт в класі може бути компенсований спілкуванням з батьками або улюбленим вчителем, відсутність розуміння і емоційного тепла в родині приводить підлітка в групи однолітків, де він знаходить необхідні йому відносини.

Юнаки і дівчата охоче використовують час навчання в десятому класі для спілкування з друзями і для різноманітних позашкільних занять. Школярі проводять усе більше часу поза домом, пізно повертаються, рідше, ніж раніше, запрошують друзів до себе.

Батьки повинні пояснити дитині, що вони хвилюються за нього, але ні в якому разі не висувати необґрунтованих вимог: «завжди бути вдома о 20 годині і крапка». Будь-яка вимога має бути розумним і аргументованим.